Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Братишки и сестренки, берите попкорн и садитесь поудобнее, потому что сегодня я поведаю вам историю, которая станет самым морфонным рассказом в вашей жизни. Со мной произошло нечто жесткое, что наверняка порадует всех наших братьев по разуму и тяночек, которые любят прикольные и незаконные штучки.
В прошлом году, когда я был в полном ресурсе, решил я сгонять в свой любимый райончик, где можно найти все закладки для расширения сознания. Не буду говорить точное имя этого места, но скажу только, что это был настоящий рай для наркоманов. В конце-концов, пусть это будет нашим маленьким секретом, как герой этой истории.
Заходя в наш любимый магазинчик, я сразу же увидел своего доверенного продавана, который был готов всегда помочь мне в моих экспериментах с разными веществами. Что ж, вы знаете, как говорят, друзья по наркотикам — лучшие друзья.
Бро, я спросил его, у тебя есть что-то крутое? Какую-нибудь новую шизу? Он только подмигнул мне и достал из-за прилавка свою новую находку — жесткий кодеин. Мой разум сразу же забил тревогу, что такое я еще не пробовал, и в ту же секунду я решил его купить. Ну а как же иначе? Наркоману нельзя упускать возможности попробовать что-то новенькое!
Но ведь жизнь наркомана — это не только закладки и мара. Как ни странно, у меня появилась гениальная идея, которая затмила все мои предыдущие подвиги. А что, если устроить алкогольные олимпийские игры во дворе?
Я принялся организовывать это зрелище, готовя самые жесткие напитки для своих соратников. Пиво, виски, водка — все было подано на стол. Мой двор превратился в настоящую арену, где наши друзья могли соревноваться в самых невероятных дисциплинах.
«Пей, братишка, не горюй!» — кричал я веселым голосом, когда один из парней начал уже немного поддаваться под воздействием алкоголя. «Пойдем дальше! У нас еще много интересных испытаний!»
И так, все шло по плану, пока на сцену не вышла самая жаркая тяночка из этого района. Как только она появилась, все мои друзья, включая меня, замерли на месте. Она была настоящим наркоманским ангелом, которому невозможно было устоять.
Подойдя к ней, я решил продемонстрировать свою смелость и наглость. Подняв бокал с ЛСД кислотой, я сказал: «Давай, милая, выпьем вместе! Попробуем настоящий экстази вместе, и наш мир станет намного ярче!» Ее глаза загорелись, и она согласилась.
| Название дисциплины |
Победитель |
| Гонка на бокале виски |
Мой друг Женя |
| Танцы на столе |
Моя мара |
| Просмотр психоделических фильмов |
Я и моя тяночка |
Мы проводили наши олимпийские игры до самого утра, несмотря на то, что уже все были в оре. Все участники получили свои медали и даже подарки от меня — лично выбранные закладки, чтобы они почувствовали настоящую радость и веселье.
«Братишки и сестренки, я хочу вам сказать одну важную вещь, — закричал я, держа в руках свою медаль. — Наркоманы мы в этом мире, но мы живем на полную катушку! Мирасииииииииииииииииииииииииииииииииииииии!»
И так, друзья, это была самая незабываемая ночь в моей жизни. Мы были полностью в ресурсе и готовы встречать новые приключения, новые закладки и новых тяночек. Всем желаю таких же ярких моментов!